П`ятниця, 2024-03-29, 16:16Вітаю Вас Гість | RSS
Рокитнянська ЗОШ І-ІІ ступенів №4
Вітаємо на сайті Рокитнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №4 Рокитнянської РДА Київської області
Категорії розділу
Мої статті [5]
КОІПОПК Відділ освіти Рокитнянський методкабінет ЗНО Інститут інноваційних технологій Педагогічна преса Освітній портал Шкільний світ

Житньогірська ЗОШ

Запрудянське НВО

Насташська ЗОШ

Ольшаницька ЗОШ

Острівський НВК

Синявська ЗОШ

Телешівське НВО

Рокитнянський районний ліцей

Рокитнянська ЗОШ №1

Рокитнянська ЗОШ №2

Рокитнянська ЗОШ №3

Рокитнянська ЗОШ №5
Опитування
Хто відвідав наш сайт?
Всього відповідей: 273

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Адаптація десятикласників

Після дев'ятого класу найчастіше залишаються учні, інтелектуальний рівень яких вищий за середній, але колишній відмінник може перетвориться на середнячка, а «твердий хорошист» — на трієчника.

Батьки, наполягаючи на престижному навчанні, не розуміють, чому їхня дитина стає похмурою, млявою, розгубленою, або, навпаки: дратівливою, агресивною чи зухвалою, злою тощо.

Річ у тім, що змінились критерії оцінювання, втрата звичного статусу в групі, зміна самооцінки, ставлення до себе. Відбувається різка зміна у сфері самосприйняття і самоусвідомлення. Це призводить до розвитку механізмів захисту, неадекватної, неконструктивної поведінки, виникнення афективних реакцій, депресії тощо. Тобто виникає проблема: соціально-психологічна дезадаптація.

Друга проблема — установка на продовження мораторію дитинства. Багато батьків саме тому бажають, щоб їхня дитина перейшла до десятого класу. Вони перед завершенням освіти та вступом до вищого навчального закладу, «дозволяють» дитинці «розслабитися»: провокують інтерес до всього, що не навчання і не робота-спорт: до спілкування (як у підлітків), досвід «дорослого життя» тощо. Це можна зрозуміти: цей досвід, не пов'язаний тільки з навчанням, має величезне значення для подальшого життя та розвитку 15—16-річної людини.

Зазвичай необхідність адаптації виникає у зв'язку з кардинальною зміною діяльності людини і її соціального оточення. У десятикласників змінюється соціальне оточення (новий склад класу та вчителів) і система діяльності (нова навчальна ситуація нового ступеня освіти). Ситуація новизни є для будь-якої людини певною мірою тривожною. А якщо для старшокласника це ще й пов'язано з вибором навчального профілю, то ризики підвищеної тривожності та виникнення шкільної і навіть соціальної дезадаптації збільшуються. Тому зміст адаптаційного періоду в профільних ЗНЗ полягає в тому, щоб зробити природний процес адаптації більш інтенсивним.

Мета адаптаційного періоду учнів 10 класів до умов профільного навчання — допомогти учням швидше познайомитися одне з одним, з новими вчителями та з новою навчальною ситуацією.

У юності особливо зростає необхідність у визнанні та захищеності, як ніколи стають актуальними потреби в спілкуванні й одночасно у відособленні. Спілкуючись один з одним, юнаки відчувають необхідність знайти своє «Я», зрозуміти свої життєві перспективи. Тому через весь адаптаційний період проходить ідея самопізнання і самовизначення в життєвих цінностях, в уявленні образу «Я» як власними очима, так і очима інших.

Тому варто навчати дітей відповідного віку засобів самопізнання, самосприйняття і саморозвитку в контексті взаємодії з оточуючими людьми і в умовах культурних, соціальних, економічних реалій суспільства.

Рекомендації вчителям щодо навчання, виховання 10-класників:

При визначенні профілю навчання враховуйте не лише здібності, а й професійні наміри учнів.

Будуйте навчальний процес так, щоб учні сприймали профільне навчання як можливий у майбутньому вид діяльності.

Щоб допомогти учням краще познайомитись один з одним, або щоб змінити статус «неприйнятих» до колективу, плануйте урочну та позаурочну діяльність учнів у динамічних групах, застосовуйте інтерактивні методи взаємодії, заохочуйте учнів до участі у всіх заходах класного керівника та вчителів-предметників.

Важливо знати очікування дітей щодо профільного навчання, їх мотивацію, стимулюйте у них бажання вчитись.

Переконуйте, що успішність навчання залежить лише від самих учнів, їх готовності брати на себе відповідальність за своє майбутнє.

Організовуйте спільні завдання для хлопців та дівчат, щоб вони мали змогу пізнавати особливості протилежної статті та набувати досвіду статево-рольової взаємодії.

Для підвищення згуртованості класу, формування навичок групової взаємодії, пропонуйте учням розв’язувати спільно проблемні ситуації та обов’язково аналізувати результати своєї роботи, визначати причини невдач та успіхів.

Мало бажаних учнів залучайте до різних заходів, що проводяться у школі, підкреслюйте їх достоїнства перед класом, хваліть за найменші успіхи.

Порівнюйте роботу учня з його попередніми роботами, а не з роботами інших.

Уникайте критики учнів при свідках.

Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групи.

Надавайте можливість учням висловлювати свої думки, формуючи їх індивідуальність та впевненість.

Проводьте класні виховні години, на яких:

навчайте самоаналізу, самопізнання, самокритики;

розвивайте комунікативні здібності учнів:

навчайте культури поводження у колективі;

здійснюйте гендерне виховання, пояснюйте особливості чоловічої та жіночої психіки;

здійснюйте профорієнтаційну діяльність;

виховуйте такі якості як толерантність, відповідальність, самостійність.


Рекомендації батькам:

Сприймайте свою дитину як дорослу людину, яка вже може взяти на себе відповідальність за свої вчинки, є досить самостійною, має свої інтереси, свої погляди на життя, які можуть не збігатися з вашими.

Обов’язково радьтеся з дітьми, коли приймаєте важливі рішення. І не просто вислуховуйте їх думку, а враховуйте її на ділі.

Давайте дитині можливість побути наодинці, забезпечте їй окрему кімнату.

Дозволяйте дитині виявляти самостійність.

Не критикуйте дитину при свідках.

Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

Вислухайте свою дитину, якщо вона бажає з вами чимось поділитися, щиро підтримуйте її.

Поважайте особисте життя дитини, без її відома не нишпорте у її речах, питайте дозволу, коли заходите до кімнати.

Не виконуйте за дитину те, що вона може зробити сама (прибрати у будинку, здійснити покупку одягу чи продуктів, приготувати обід тощо).

Будьте вдячними за допомогу по господарству.

Допоможіть дитині влаштуватись на якусь неважку роботу, яка не заважатиме її навчанню, н-д, після уроків, на вихідних, на канікулах. Це дасть відчуття дорослості, самостійності, відповідальності, впевненості, а також змогу вчитись розподіляти самостійно зароблені кошти.

Допоможіть дитині обрати майбутню професію, але не робіть це за неї, не тисніть на її вибір.

Діліться власним досвідом, не забувайте, що Ви колись теж були старшокласниками.

Якщо дитина робить щось неправильно, не кричіть і не вказуйте що робити, а намагайтеся пояснити можливі варіанти вирішення проблеми і нехай дитина сама обере той варіант, який підходить їй найбільше.

Пам’ятайте, виховуючи старшокласника, не потрібно робити все за нього або навпаки залишити один на один зі своїми проблемами, а будьте готовими йти з ними разом, йти поруч, іноді – трішки попереду, якщо треба пояснити можливі шляхи, спрямувати у потрібному напрямку.

Категорія: Мої статті | Додав: admin (2012-11-30)
Переглядів: 5725 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Статистика
счетчик посещений
Пошук...
смт. Рокитне 
Канікули...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання