Четвер, 2017-06-22, 16:11Вітаю Вас Гість | RSS
Рокитнянська ЗОШ І-ІІ ступенів №4
Вітаємо на сайті Рокитнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №4 Рокитнянської РДА Київської області
Категорії розділу
Мої статті [5]
КОІПОПК Відділ освіти Рокитнянський методкабінет ЗНО Інститут інноваційних технологій Педагогічна преса Освітній портал Шкільний світ

Житньогірська ЗОШ

Запрудянське НВО

Насташська ЗОШ

Ольшаницька ЗОШ

Острівський НВК

Синявська ЗОШ

Телешівське НВО

Рокитнянський районний ліцей

Рокитнянська ЗОШ №1

Рокитнянська ЗОШ №2

Рокитнянська ЗОШ №3

Рокитнянська ЗОШ №5
Опитування
Хто відвідав наш сайт?
Всього відповідей: 262

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Як допомогти дитині в навчанні?
   Насамперед, батьки мають пам'ятати, що дитина — це індивідуальність, неповторна ще від народження. Тому те, що добре для однієї дитини, може виявитися неприйнятним для іншої. Тільки батьки можуть повністю знати свою дитину. Вони вивчають її з перших днів існування й разом із нею знаходять найсприятливіші способи виховання.
   Для багатьох батьків найважчий період починається тоді, коли дитина йде до школи. Щоправда, дехто вважає, що нині школа відповідає за виховання й навчання малюка, адже в школі працюють фахівці, які зобов'язані навчати. Проте найбільшого успіху в навчанні досягають ті діти, батьки яких усвідомлюють, що для того, щоб рівень знань, умінь, навичок дитини був високим, вони зобов'язані брати активну участь у навчальному процесі. Вони знають, що їм потрібно робити, щоб допомогти дитині «винести» зі школи максимальну користь, а якщо не знають, то прагнуть осягти навички виховання й навчання. Якщо дитина бачить активну участь батьків у навчанні, їх зацікавленість в її успіхах, вона намагається працювати ще більше.
   Отже, що потрібно знати, щоб допомогти дитині навчатися в школі?
   У жодному разі нічого не можна робити замість неї. Необхідно навчити її правильно вчитися, прищепити їй необхідні навчальні навички й після цього скеровувати й організовувати дії малюка.
  Насамперед, батьки мають спрямовувати увагу на виховання в дитини почуття відповідальності за її роботу, адже це запорука успіху в навчанні й житті. Попросіть дитину щось зробити. При цьому намагайтеся, щоб доручення звучало не як наказ, а як прохання.
- «Зроби, будь ласка...»;
- «Я хочу, щоб ти мені допоміг...»;
- «У мене дуже багато роботи, мені важко, я хочу,щоб ти мені допоміг...»;
- «Допоможи мені виконати роботу. Я зможу раніше звільнитися й приділити тобі більше уваги...».
Звичайно, не слід сподіватися, що дитина відразу почне робити все добре, так, як вам хочеться. Спочатку її рухи можуть бути незграбними. Це природно, вона ж навчається. Головне, підбадьорити:«Бачиш, як добре тобі вдається. Ще трошки повчишся — і все буде чудово. Ти мій помічник»;
-«Ти все правильно робиш. Але я тобі покажу, як це зробити ще краще. Ось так. Спробуй».
   Частіше намагайтеся зробити акцент на тому, що дитині вдалося, підкреслюйте кожен успіх. Це додасть дитині відчуття відповідальності, вона розумітиме, що на неї сподіваються, що її дії потрібні й важливі, що без її допомоги не обійтися. Не скупіться на похвалу після завершення роботи, навіть якщо все вдалося. Якщо ж у вас вихопиться щось на зразок «Тобі нічого не вдається, дай я сама зроблю», у дитини ніколи не буде бажання займатися цим повторно. Більше того, вона вважатиме, що її праця неважлива й непотрібна, і дорослі можуть чудово обійтися й без неї.
Так само й у навчанні. Контролюйте виконання домашніх завдань, а не сидіть із дитиною годинами, закликаючи виконати завдання.
-«Давай подивимося на твоє домашнє завдання. Треба розв'язати задачу. Добре, розв'язуй, а потім покажеш — мені теж цікаво, як вона розв'язується».
-«Ти не можеш зараз іти гуляти, бо не закінчив робити уроки. Підеш тоді, коли все завершиш».
-«Ти не розумієш, навіщо тобі це потрібно. Давай разом подумаємо».
-«Давай спершу закінчимо завдання з цього предмета, а потім перейдемо до наступного. А то ми можемо й забути, що не закінчили це завдання».
Спробуйте своїм прикладом пояснити дитині, що важливо доводити справу до кінця. Наприклад, ви готуєте обід і раптом вирішуєте, що вам це не цікаво, залишаєте його недовареним і починаєте дивитися телевізор або займатися іншою справою. Чим таке закінчиться? Тим, що сім'я залишиться без обіду.
Постійно підкреслюйте, як важливо завершувати кожну справу. Наприклад, дитина, виконуючи завдання з математики, відволікається й починає вам розповідати про події в школі. Ви маєте, звісно, показати, що вам це дуже цікаво, але ви готові її вислухати тільки після виконання завдання: «Давай спочатку закінчимо це завдання, а потім я із задоволенням вислухаю твою історію».Після закінчення завдання ви обов'язково маєте вислухати дитину. До того ж якщо вона про це забуде, нагадайте їй. Так ви підкреслите, що це була не відмовка, а що дуже важливо спочатку завершити одне, а потім починати інше.
   Уважно прислухайтеся до думок і почуттів дитини.
Категорія: Мої статті | Додав: admin (2012-11-30)
Переглядів: 359 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Статистика
счетчик посещений
Пошук...
смт. Рокитне 
Канікули...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання