1. Старання дитини обов'язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і доброзичливість дорослих необхідні дитині для гарного її самопочуття. Вони формують в ній таку важливу рису, як впевненість у собі та своїх можливостях.
2. У режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов'язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.
3. Важливо розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів Вашої дитини.
4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюєте її з тим, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.
5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі й продовжувати провокувати їх.
6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність.
7. Не критикуйте дитину при свідках.
8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
9. Аргументуйте свої заборони та вимоги.
10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «Я-висловлювання».
11. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
12. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливі слова.
13. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час - це ваш обов'язок.
14. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює і витрачає сили.
15. Вислухайте свою дитину, якщо вона бажає з вами чимось поділитися.
16. Не наполягайте на поясненні стану дитини, якщо вона замкнулась у собі, пізніше, коли заспокоїться, вона сама все розповість.
| 
